Проблемні питання спадкування майна, яке залишилось на окупованій території Запорізької області

З початку широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Запорізька область майже на 80% опинилась під тимчасовою окупацією РФ. Так само внаслідок бойових дій і небезпеки для життя і здоров’я – багато людей змушені були покинути своє житло і майно та переїхати у більш безпечні місця для тимчасового проживання. Через війну значної шкоди     зазнали і родинні зв’язки людей, особливо людей похилого віку, які на момент 24 лютого 2022 року в силу наявних хвороб не мали можливості вирушити у тривалу і довгу дорогу, оскільки евакуаційні гуманітарні конвойні з цивільного транспорту затримувались на пунктах пропуску силами військових РФ (в тому числі загонів ДНР). Все це, у поєднанні із тривалим часом бойових дій і окупації, стало передумовою виникнення складних ситуацій із оформленням права на спадщину громадянами України щодо майна, яке залишилось на тимчасовій окупованій території Запорізької області.

Окрему увагу варто приділити      існуючим      проблемним      питанням      прийняття спадщини щодо майна, яке залишилось на тимчасовій окупованій території Запорізької області.

Спадкуванням — це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).  Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч.3 ст.1223 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці).

У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, він не заявив про відмову від неї. Це означає, що якщо особа, на момент смерті спадкодавця, була зареєстрована з ним за однією адресою, то їй не обов’язково йти до нотаріуса та писати заяву.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Для оформлення спадщини спадкоємцю  необхідно вчинити такі дії:

• отримати свідоцтво про смерть спадкодавця або встановити факт;
• подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. Після отримання заяви нотаріус відкриває спадкову справу та надає особі, яка подала заяву, перелік документів, необхідних для оформлення спадщини, у якому також зазначається розмір плати за вчинення нотаріальних дій;
• отримати свідоцтво про прийняття спадщини у нотаріуса.

Першим на щоб слід було звернути увагу це те, що за загальним правилом місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна (ст. 1221 Цивільного кодексу України). Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на території, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 111 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» з метою забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території визначає, що: «У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів».!!! Законом не встановлюється правил обрання місця подання першої заяви (немає прив’язки до місця реєстрації чи довідки ВПО).

Свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини (тобто тим нотаріусом, якому було подану заяву про прийняття спадщини) — стаття 66 Закону України «Про нотаріат».

Вказане правило      призводить до певних складнощів в оформленні права власності на спадкове майно у разі наявності декількох спадкоємців, які евакуювались у різні місця (в тому числі за кордон) і не мають належних коштів щодо приїзду до того нотаріусу, який отримав першу заяву від одного із спадкоємців. Саме з метою впорядкування географічного питання відкриття спадкової справи за місцем останнього проживання спадкодавця (у порядку визначеному Цивільним кодексом України, який набув чинності з 2004 року), було покладено в основу визначення місця відкриття спадщини куди повинні були звертатися спадкоємці. Повернення цієї концепції, зокрема в частині області або сусіднього регіону, який межує із місцем останнього проживання спадкодавця, дозволило би знайти справедливий консенсус з визначення місця відкриття спадкової справи і оформлення документів на спадкове майно. Так само це питання було можливо б вирішити із впровадженням спеціальних електронних кабінетів з можливістю дистанційного оформлення спадщини, за певних умов.

 

Наступною з поширених проблем спадкування майна, яке залишилось на тимчасово окупованій території –  є відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке належало спадкодавцю. Така ситуація особливо притаманна у сільській місцевості, де люди  попри досить тривалий час не завершили оформлення свого права власності на майно, після викупу будинків у колгоспів ще за радянських часів. Таким чином за відсутності інформації щодо будинку у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відсутності на руках документів, виданих колгоспами про викуп будинку – оформлення спадщини через нотаріусів є не можливим. Так само такі проблеми виникають у разі наявності помилок у згаданих колгоспних документів (наприклад, у назві населеного пункту де знаходиться будинок чи помилкове віднесення адреси будинку до іншого (сусіднього) населеного пункту).

В такому разі люди змушені звертатися за визнанням свого права власності в порядку спадкування до суду. Таким чином, питання реалізації права на спадщину громадянами, які раніше жили на тимчасово окупованих територіях Запорізької області, дуже часто залежить від роботи евакуйованих органів місцевого самоврядування та збереження архівної документації (як джерела і доказу наявності майна і його приналежності спадкодавцю, що може бути використано у судовому процесі).

Громадська приймальні УГСПЛ у Запорізькій області продовжуватиме надання правової допомоги постраждалому від війни населенню, а також стежитиме за дотриманням прав людини на місцевому рівні.

Звернутись по допомогу приймальні можна за телефоном +38 068-85-51-171, адреса розташування приймальні: м.Запоріжжя, пр-т. Соборний, 109, оф. 307.

 

Координатор громадської приймальні                                                                                                                                                                          Сергій Бізденежний