Центр реформ демократії та права

Моніторинг дотримання виборчих прав під час виборів Президента України 2019 року
(інформаційний аспект виборчого процесу)

26 листопада 2018 року Постановою Верховної Ради України № 2631-VIII були призначені чергові вибори Президента України на неділю, 31 березня 2019 року[1].
Верховна Рада України призначає чергові вибори Президента України не пізніш як за сто днів до дня виборів. Верховна Рада України забезпечує опублікування рішення про призначення чергових виборів Президента України у засобах масової інформації. Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за дев’яносто днів до дня голосування. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу шляхом прийняття рішення не пізніш як за дев’яносто один день до дня голосування.
Вибори Президента України та вибори народних депутатів України є загальнодержавними виборами.
Вибори Президента України мають наступне законодавче підґрунтя:
— Конституція України;
— Закони України «Про державний реєстр виборців» та «Про Центральну виборчу комісію»;
— Закон України «Про рекламу», профільні постанови Центральної виборчої комісії;
— Кодекс адміністративного судочинства України;
— Кримінальний кодекс України;
— Кодекс України про адміністративні правопорушення;
— і профільний Закону України «Про вибори Президента України».
В цій статті розберемо лише інформаційний аспект виборчого процесу під час виборів Президента України у 2019 році. Крім вищезазначених нормативно-правових документів інформаційній відносини під час виборів, врегульовані загальними положеннями Законів України:
— «Про інформацію»;
— «Про інформаційні агентства»;
— «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;
— «Про телебачення і радіомовлення»;
— «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».
Завданням виборчого законодавства в частині інформаційного забезпечення та агітації є встановлення справедливого балансу інтересів кандидатів (партій), засобів масової інформації, виборців та надання кожному виборцю можливості зробити поінформований і усвідомлений вибір.
Питання інформаційного забезпечення виборів врегульовано відповідним розділом профільного Закону України «Про вибори Президента України».
Такі відповідно до положень цього закону, виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору.
Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів на пост Президента України, є відкритою. На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, суб’єкта висування кожного кандидата на пост Президента України.
Виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об’єднання громадян та інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією, зобов’язані дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації.
Інформаційне забезпечення виборів буває:
— загальним;
— спеціальним.
Загальне інформаційне забезпечення виборів включає інформування виборців про:
1) виборчі права громадян та способи їх здійснення і захисту;
2) можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців та списків виборців на виборчих дільницях;
3) можливість та порядок зміни виборцю місця голосування (виборчої дільниці) без зміни виборчої адреси;
4) адресу місцезнаходження окружної та дільничної виборчих комісій виборчої дільниці, до яких належить виборча адреса виборця;
5) адресу приміщення для голосування, дату та час голосування;
6) підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;
7) процедуру голосування та спосіб заповнення виборчого бюлетеня;
8) право на оскарження порушень своїх виборчих прав та способи здійснення цього права;
9) відповідальність за порушення законодавства про вибори.
Центральна виборча комісія не пізніш як за сто днів до дня чергових виборів Президента України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію, що стосується загального інформаційного забезпечення відповідних виборів. На розповсюдження інформаційних матеріалів, які належать до загального інформаційного забезпечення виборів, поширюється законодавство про соціальну рекламу.
Спеціальне інформаційне забезпечення виборів передбачає інформування виборців про:
1) зареєстрованих кандидатів на пост Президента України та суб’єктів їх висування;
2) передвиборні програми кандидатів на пост Президента України;
3) рахунки виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, максимальний розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться добровільний внесок;
4) винесення попередження та скасування реєстрації (вибуття) кандидата на пост Президента України;
5) факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
Засоби масової інформації, інформаційні агентства можуть брати участь у спеціальному інформаційному забезпеченні виборів на замовлення Центральної виборчої комісії, а щодо відомостей про факти та події, пов’язані з виборчим процесом, — з власної ініціативи з дотриманням вимог Закону України «Про вибори Президента України».

Під час виборчого процесу засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення Центральної виборчої комісії на підставі відповідного договору.
Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані із виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання.
Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі всіх партій — суб’єктів виборчого процесу та кандидатів на пост Президента України щодо подій, пов’язаних із виборами [2].ас виборчого процесу вибори були темою, що найбільше висвітлювалася телеканалами та і інтернет-ЗМІ. Виборчий процес мав значні відмінності у способах подання інформації про кандидатів, партії та інших відповідних суб’єктів. Загалом засоби масової інформації надавали виборцям різноманітну інформацію про кандидатів, при цьому показуючи свої симпатії до конкретних кандидатів і політичних партій.
За даними Індустріального телевізійного комітету, у січні 2019 р. у топ-5 увійшли такі телеканали (дані розраховано за січень 2019 року для такої вибірки: індивіди віком 4 роки і старші, що проживають на всій території України; аналіз здійснено на основі показників Shr% – частка і Rat% – рейтинг):
1.«Україна» (Rat – 3,1%, Shr – 15,96%);
2.«1+1» (Rat – 1,84%, Shr – 9,43%);
3.ICTV (Rat – 1,38%, Shr – 7,08%);
4.«Інтер» (Rat – 1,28%, Shr – 6,54%);
5.«Новий канал» (Rat – 1,28%, Shr – 6,54%)
Інші телеканали мали такі показники:
— СТБ – 6 місце (Rat – 1,14%, Shr – 5,86%);
— «112 канал» – 14 місце (Rat – 0,30%, Shr – 1,55%);
— «Прямий» – 17 місце (Rat – 0,21%, Shr – 1,10%);
— NewsOne – 21 місце (Rat – 0,13%, Shr – 0,69%);
— «UA:Перший» – 22 місце (Rat – 0,13%, Shr – 0,67%);
— «5 канал» – 28 місце (Rat – 0,08%, Shr – 0,39%)[3].

Найбільш яскраво виражену політичну позицію займали такі телеканали:
— «1+1»: симпатії цього телеканалу були на боці кандидатів Володимира Зеленського та Олександра Шевченка; натомість постійно лунала критика чинної влади, зокрема й щодо Президента Петра Порошенка, який також був кандидатом у президенти;
— «Прямий» та «5 канал»: симпатії цих телеканалів були відверто на боці Петра Порошенка. На «Прямому» також звучить нищівна критика кандидатів у президенти Юлії Тимошенко та Володимира Зеленського.
— «Україна»: демонстрував симпатії Олександру Вілкулу, якого висунуто кандидатом у президенти від «Опозиційного блоку», і навпаки критикував іншого кандидата – Юрія Бойка, якого було виключено із фракції «Опозиційного блоку» Верховної Ради через конфлікт.
— «Інтер»: симпатія цього телеканалу однозначно на боці кандидата у президенти Юрія Бойка (одного із власників телеканалу Сергія Льовочкіна також було виключено із фракції «Опозиційного блоку» за публічну підтримку «Опозиційної платформи – За життя», яка висунула кандидатом Юрія Бойка).
— NewsOne та «112 канал»: NewsOne більш відверто підтримує Юрія Бойка, натомість «112 канал» найбільше уваги приділяв двом кандидатам у президенти: Петру Порошенку та Юрію Бойку, здебільшого це було позитивне висвітлення.
— ICTV та СТБ займали більш-менш рівновіддалену позицію щодо різних кандидатів, що характерно для цієї групи вже кілька останніх виборчих кампаній. Так само нейтральним був і «UA:Перший», який входить в систему Суспільного мовлення[4].
Враховуючи наведене, слід констатувати про те, що висвітлення виборчого процесу з боку ЗМІ, здебільшого має політичний відтінок та несе в собі ознаки упередженості щодо певних кандидатів та політичних партій, а не повного нейтралітету, де метою є формування конкретної думки/упереджень щодо цих кандидатів з боку громадян, які дивляться запропонований контент.

Сергій Бізденежний

Джерела:
[1] Постанова Верховної Ради України № 2631-VIII від 26.11.2018 р. «Верховної Ради України № 2631-VIII», посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2631-19#Text
[2] ст. 56-5 Закону України «Про вибори Президента України» від 05.03.1999 № 474-XIV.
[3] Перший проміжний звіт за результатами незалежного моніторингу висвітлення в медіа президентської виборчої кампанії в Україні / О.Бурмагін, Д. Дуцик, Р. Кужель, Є. Кузьменко, О. Юркова. – К., 2019. – 59 с.
[4] Перший проміжний звіт за результатами незалежного моніторингу висвітлення в медіа президентської виборчої кампанії в Україні / О.Бурмагін, Д. Дуцик, Р. Кужель, Є. Кузьменко, О. Юркова. – К., 2019. – 59 с