Моніторинг дотримання виборчих прав під час парламентських виборів в Україні 2019 року (інформаційний аспект виборчого процесу)

     На церемонії інавгурації Президент України Володимир Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради України VIII скликання. 23 травня 2019 року опубліковано указ президента від 21 травня 2019 року «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». Відповідно до закону України «Про вибори народних депутатів України», виборчий процес позачергових виборів депутатів починається з наступного дня після опублікування указу, тобто 24 травня 2019 року, без прийняття Центральною виборчою комісією будь-якого рішення щодо його початку.
    В свою чергу, 20.06.2019 р. Конституційний Суд ухвалив рішення у справі щодо відповідності конституційності Указу Зеленського В.О. «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» № 303/2019.
      З цієї дати розпочався активний інформаційний процес в позачергових парламентських виборах.
      Парламентські вибори в України мають наступне законодавче підґрунтя:
          — Конституція України,
          — Закон України «Про державний реєстр виборців»;
          — Закон України «Про Центральну виборчу комісію»;
          — Кодекс адміністративного судочинства України, Кримінальний кодекс України;
          — Кодекс України про адміністративні правопорушення;
          — Закон України «Про рекламу»;
          — постанови Центральної виборчої комісії;
       — та профільним законодавчим актом, який регулює проведення парламентських виборів, є Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року №4061-VI).
      Так, чинним законодавством України закріплено те, що виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору. Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою. На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, суб’єкт висування кожного кандидата у депутати.
     Засоби масової інформації та інформаційні агентства та інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією, зобов’язані дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації[1].
     Інформаційне забезпечення виборів буває:
          — загальним;
          — спеціальним.
     Загальне інформаційне забезпечення виборів включає інформування виборців про:
     1) виборчі права громадян та способи їх здійснення і захисту;
     2) можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців та списків виборців на виборчих дільницях;
     3) можливість та порядок зміни виборцю місця голосування (виборчої дільниці) без зміни виборчої адреси;
    4) адресу місцезнаходження окружної та дільничної виборчих комісій виборчої дільниці, до яких належить виборча адреса виборця;
     5) адресу приміщення для голосування, дату та час голосування;
     6) підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;
     7) процедуру голосування та спосіб заповнення виборчого бюлетеня;
     8) право на оскарження порушень своїх виборчих прав та способи здійснення цього права;
     9) відповідальність за порушення законодавства про вибори.
   На розповсюдження інформаційних матеріалів, які належать до загального інформаційного забезпечення виборів, поширюється законодавство про соціальну рекламу.
     Спеціальне інформаційне забезпечення виборів передбачає інформування виборців про:
     1) зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;
     2) передвиборні програми партій та кандидатів у депутати в одномандатних округах;
  3) рахунки виборчих фондів партій та кандидатів у депутати в одномандатних округах, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;
     4) скасування реєстрації (вибуття) кандидата у депутати;
     5) факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
    Засоби масової інформації, інформаційні агентства можуть брати участь у спеціальному інформаційному забезпеченні виборів.
     Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані із виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання.
    Інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють інформацію про події, пов’язані із виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам.
   Засоби масової інформації, інформаційні агентства мають збалансовано висвітлювати коментарі всіх партій та кандидатів у депутати щодо подій, пов’язаних із виборами.
   Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом. У зазначених матеріалах телерадіоорганізаціям заборонено виокремлювати у своєму ставленні певних суб’єктів виборчого процесу чи надавати їм привілеї.
   Телерадіоорганізації мають право створювати та поширювати у прямому ефірі передачі за участю кандидатів у депутати, їх довірених осіб, партій — суб’єктів виборчого процесу, їх уповноважених осіб у формі передвиборних дебатів чи дискусій. Такі передачі повинні бути організовані у цикл передач однакового формату з метою дотримання принципу рівних умов та рівного доступу.
   Телерадіоорганізація, яка має намір поширювати зазначені передачі, оприлюднює відповідну пропозицію, в якій повинні зазначатися формат передачі, строк, протягом якого необхідно надати згоду на участь у передачі, та вартість участі у такій передачі.
    Формат передачі (циклу передач) включає: порядок визначення учасників передачі за участю представників двох або більше кандидатів чи партій — за згодою учасників, за жеребкуванням тощо; тривалість передачі та обсяг ефірного часу, що надається для виступів кожному з учасників; наявність інших присутніх у студії під час передачі (експерти, журналісти, аудиторія в студії тощо), їх роль та порядок їх обрання чи визначення; регламент та правила поведінки учасників передачі; тема обговорення або порядок її визначення; умови поширення під час передачі іншої інформації (результатів опитувань думки громадян, інтерактивного голосування, статистичних відомостей, освітньої та довідкової інформації, концертних виступів тощо); інші умови створення передачі.
   Вартість участі у передачі є однаковою для всіх суб’єктів виборчого процесу і визначається відповідно до обсягу ефірного часу, що надається кожному з учасників передач, та вартістю одиниці ефірного часу, визначеною відповідно до частини шостої статті 71 цього Закону.
    Обсяг ефірного часу, що надається учасникам передач для участі в дискусії або для відповіді на запитання, повинен визначатися за однаковими правилами.
   Під час виборчого процесу вибори були темою, що найбільше висвітлювалася телеканалами та і інтернет-ЗМІ. Виборчий процес мав значні відмінності у способах подання інформації про кандидатів, партії та інших відповідних суб’єктів. Загалом засоби масової інформації надавали виборцям різноманітну інформацію про кандидатів, при цьому показуючи  свої симпатії до конкретних кандидатів і політичних партій.
   Як і під час президентської виборчої кампанії, телеканали (окрім «UA:Суспільне») мали своїх фаворитів і серед політичних партій, такі телеканали, як:

• «Інтер», «112 Україна», NewsOne, підтримували «Опозиційну платформу – За життя».
• «Прямий» та «5 канал», підтримували «Європейську солідарність»,
• «1+1» – «Слугу народу».
• «Україна» – Радикальну партію Олега Ляшка, «Європейську солідарність» та «Опозиційний блок».
• ICTV та СТБ підтримували пул партії: «Голос», «Батьківщину», «Слугу народу» та «Опозиційний блок»[2].

   Враховуючи наведене, слід констатувати про те, що висвітлення виборчого процесу з боку ЗМІ, здебільшого має політичний відтінок та несе в собі ознаки упередженості щодо певних кандидатів та політичних партій, а не повного нейтралітету, де метою є формування конкретної думки/упереджень щодо цих кандидатів/партій з боку громадян, які дивляться запропонований контент.

Сергій Бізденежний

Джерела:
[1]  ст. 63 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
[2] Проміжний звіт за результатами незалежного моніторингу висвітлення в медіа парламентської виборчої кампанії в Україні / О. Бурмагін, Д. Дуцик, Є. Кузьменко, О. Юркова. – К., 2019. – 99 с.