Порушення прав людини в умовах війни, які можуть бути предметом розгляду КПЛ ООН 

        Тимчасова окупація, а також обстріли населених пунктів мають наслідки воєнних злочинів, з огляду на порушення законів і звичаїв ведення війни. Через масштабні порушення законів і звичаїв ведення війни з боку військ РФ, слід звернути увагу на існуючій міжнародні органи, які можуть визнати порушення прав людини.

        На сьогодні міжнародним органом куди можливо звернутися за захистом порушених прав – Комітет ООН з прав людини.

            Що це за орган Комітет ООН з прав людини?

        Комітет ООН з прав людини – організація, що складається з 18 незалежних експертів, які здійснюють моніторинг виконання державами-учасницями Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (далі по тексту – Пакт).

      Країни, які є сторонами Пакту, зобов’язані регулярно надавати Комітету доповіді щодо забезпечення політичних та цивільних прав, а також пояснення на індивідуальні запити. Однією із суттєвих переваг Комітету є його моральний авторитет, заснований на тому, що його члени представляють усі регіони світу. Комітет виступає не від імені одного географічного регіону чи країни, а від імені глобальної спільноти.

          Робота Комітету на практиці сприяє заохоченню громадянських та політичних прав у країнах. У цьому і є завдання Комітету, щоб переконати держави:

• зберегти закони, політику та практику, які сприяють реалізації цих прав;
• скасувати або належним чином змінити заходи, що порушують або підривають права, закріплені у Пакті;
• вжити відповідних позитивних заходів у разі, якщо держава-учасниця не вживає жодних заходів для заохочення та захисту цих прав;
• відповідним чином вивчити вплив нових законів, політики та практики, запропонованих державою-учасницею, щоб не допустити регресу з точки зору практичного дотримання прав, закріплених у Пакті.

                  Які повноваження Комітету ООН з прав людини?

          Комітет з прав людини, має повноваження:

• відповідно до статті 41 Пакту Комітет має право розглядати міждержавні скарги.
• Факультативний протокол до Пакту наділяє Комітет повноваженнями розглядати індивідуальні скарги щодо можливих порушень Пакту державами-учасницями.

           Індивідуальна скарга повинна містити основну особисту інформацію (ім’я потерпілого, громадянство, дату народження, поштову адресу або адресу електронної пошти), а також у ній має бути зазначена держава, проти якої подається скарга. Особливу увагу слід приділити деталізованому викладенню фактів вашої справи в хронологічному порядку. В скарзі також необхідно обґрунтувати, які саме права чи свободи, передбачені Пактом, були порушені.  Якщо скарга подається від імені іншої людини, має бути подане підтвердження її згоди (без вимог до форми), або автор скарги повинен чітко пояснити, чому таку згоду неможливо отримано. До заяви слід прикріпити копії документів, що підтверджують особу, а також усі наявні докази, які можуть підтвердити доводи скарги.

         До Комітету ООН з прав людини можна звернутися протягом 5 років з дня вчинення передбачуваного порушення. За підсумками розгляду індивідуальних заяв Комітет ООН з прав людини виносить рекомендації для уряду держави.

           Яких прав можуть стосуватись скарги до Комітету ООН з прав людини?

Скарги можуть стосуватись дотримання таких прав:

Свобода від дискримінації	Свобода негромадян від свавільного видворення
Право на рівність чоловіків та жінок	Право на справедливий судовий розгляд
Право на життя	Право на визнання правосуб’єктності
Свобода від тортур	Право на недоторканність приватного життя
Свобода від рабства	Свобода релігії та переконань
Право на свободу та особисту недоторканність	Свобода вираження думок
Право на гуманне звернення в умовах ув’язнення	Право на мирні збори
Свобода пересування	Свобода асоціації
Право одружуватися і засновувати сім’ю	Право на участь у державних справах
Право дітей на реєстрацію народження та громадянство	Право на рівність перед законом
Права меншин

Так наприклад, 27 березня 2024 року Комітет ООН з прав людини ухвалив одне із перших своїх рішень в контексті порушення прав людини в окупованому Криму, а саме в справі за скаргою «Брацило, Головко та Конюхова проти РФ». Скарги від імені згаданих трьох громадян України були подані ще в 2017 році у зв’язку з їх засудженням окупаційними судами РФ в Криму та подальшої депортації з Криму на територію РФ для відбуття призначеного покарання.

          Комітет ООН з прав людини встановив, що РФ свавільно позбавила заявників свободи в Криму на підставі її власного законодавства всупереч міжнародному гуманітарному праву. Громадяни України не могли бути засуджені за дії, що були вчинені раніше від 26-27 лютого 2014 року — дати встановленню контролю над окупованим Кримом з боку Російської Федерації.

         У цьому рішення Комітет ООН з прав людини фактично вперше заявив, що Крим — це Україна, адже депортацію заявників з окупованого Криму на територію РФ для відбуття ними покарання було визнано висилкою громадян України з території їхньої власної держави — України. Свавільною було визнано і відмову РФ повертати громадян України на територію України.

        На позицію Комітету ООН з прав людини не вплинули спроби РФ нав’язати заявникам російські паспорти, яка таким чином намагалась уникнути права заявників як громадян України не бути висланими з територію України — Криму. Комітет ООН з прав людини зазначив, що нав’язування російських паспортів було спробою примусово змінити ідентичність заявників та змусити їх бути лояльними до окупанта. Цим було порушено їх право на приватне життя. Комітет також відзначив, що наведені порушення, а саме нав’язування російських паспортів та депортація на територію РФ, мали під собою дискримінаційну основу за ознакою, зокрема, національного походження.

         Відповідно до рішення, на РФ покладено міжнародне зобов’язання сплатити справедливу компенсацію заявникам, виключити вплив нав’язаних російських паспортів та забезпечити повернення громадян в Україну. У зв’язку із цим, РФ також має внести зміни до власного законодавство щодо громадянство, а також припинити ретроспективне застосування російського кримінального законодавства в Криму.

Громадська приймальня УГСПЛ у Запорізькій області продовжуватиме надання правової допомоги постраждалому від війни населенню (в тому числі в написанні скарг до Комітету ООН з прав людини), а також стежитиме за дотриманням прав людини на місцевому рівні.

Звернутись по допомогу приймальні можна за телефоном +38 068-85-51-171, адреса розташування приймальні: м.Запоріжжя, пр-т. Соборний, 109, оф. 307.

       

Координатор
Громадської приймальні УГСПЛ                                                             Сергій Бізденежний
в Запорізькій області